Результати моніторингу якості освіти

Результати моніторингу якості освіти в Липоводолинському ЗДО "Веселка" за 2021 - 2022 н.р. 

Довідка

за результатами моніторингового дослідження реалізації завдань 

Базового компонента дошкільної освіти 

та рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку 

Липоводолинського  ЗДО «Веселка» у 2020 – 2021 н.р.

Відповідно до річного плану роботи ЗДО «Веселка» на 2020-2021 навчальний рік,  з метою визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок дітей в закладі дошкільної освіти в періоди з 24.09 по 05.11. 2020 р. та 12.04 – 16.05.2021 р була проведена  педагогічна діагностика рівня розвитку компетентностей дітей старшого дошкільного віку відповідно до завдань БКДО та освітньої програми для дітей віком від 2 до 7 років «Дитина».

Оцінювання рівня розвитку дошкільників проведено за кваліметричною моделлю, яка передбачає порівняння результатів на початку і в кінці навчального року. Моніторингове дослідження  проведено з вихованцями старшої групи  ЗДО «Соняшник» в кількості -15 дітей, ( вихователі Ткачук Н.В.., Палаженко Ю.О.) .

В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня  робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, освітньої програми від 2 до 7 років «Дитина», методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти.

Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу у  групі старшого дошкільного віку, свідчать про те, що робота в групі ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму, інтересів та запитів дітей.

У групі створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

Моніторинг рівня знань, умінь, навичок дітей проводився за допомогою посібника І. Карабаєвої та Н.Савіної «Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід  до оцінки розвитку дитини. Методичні рекомендації ».

За підсумками контрольних зрізів результатів моніторингу дітей старшого дошкільного віку високий рівень розвитку на І етапі становив в середньому – 43 %, середній рівень – 40%, низький рівень – 17 %; на другому етапі дослідження високий рівень в середньому становив – 51 %, середній рівень – 36 %, низький – 13%. 

Факторами оцінювання проведеного дослідження є очікувані кінцеві результати набуття компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед його вступом до школи, зазначені у змісті освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

• фізичний розвиток і здоров’я дитини;
• соціальний розвиток;
• природничо-екологічний розвиток;
• предметно-практична діяльність і художньо-естетичний розвиток;
• ігрова діяльність;
• сенсорно-пізнавальний розвиток;
• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінюється  кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовувалися такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Здійснюючи експертизу, в балах проведено оцінку рівнів компетентностей  дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє,усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

4 бали — компетенція сформована в повній мірі;

3 бали — компетенція сформована в достатній мірі;

2 бали — компетенція сформована посередньо;

1 бал — компетенція сформована мінімально;

0 балів — компетенція не сформована.

Освітній напрямок БКДО «Особистість дитини»

    Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють:

•  сутність і специфіку фізичного становлення особистості;
• вікову динаміку;
•  завдання розвитку;
•  особливості організації життєдіяльності дитини.

    Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров’я».

У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших (90%). Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.

Здорова особистість дитини старшого дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.

Формування здорової особистості дитини старшого дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості 

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку «Особистість дитини» 

Найменший показник (75%) належить вмінню здійснювати елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти старшого дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 88% . Виявлено 84% вихованців з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.

Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

Освітній напрямок БКДО  «Дитина в соціумі»

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» – розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що 84% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.

Такий же відсоток дітей , а саме 84%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням.

Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.

Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 94% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 95% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою» .

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку  «Дитина в соціумі»

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено:

- 82% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі;

- 68% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи стосунки з однолітками на принципі толерантності.

- 71% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей, орієнтуючись на моральні стандарти, при цьому 6% дітей не мають сформованих зазначених здібностей.

Негативним є той факт, що найменш сформованим показником даної освітньої лінії є виховання дружніх стосунків у старших дошкільників. Про це свідчать 5% дітей, які не бажають, щоб відносини були коректними і обов’язковими та не можуть поступитися власними інтересами, визнавши свою провину.

Освітній напрямок  БКДО  «Гра дитини»

Освітній напрямок «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно - етичних суджень.

Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.

Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі.

Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в життєвому просторі.

Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже 74% дошкільників виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі.

Високий відсоток (87%) дітей сприймають іграшки як образ предмету реального світу, хоча 12% дошкільнят лише частково дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок .

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку «Гра дитини»

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності – навчальної, трудової та спілкування.

Освітній напрямок БКДО  «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітній напрямрк «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу.

Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Освітній напрямок «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямований на:

•  інтеграцію змісту дошкільної освіти;
• формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

В результаті дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на середньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78%. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності. При цьому, 17% дошкільнят демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані свідчать про те, що 78% дошкільнят легко орієнтуються на площині, а у 30% лише частково. Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» 

Отримані дані вказують на тривожні тенденції особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність, демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу.

Аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти (71%), які виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%) сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 4% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Найгірший показник засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню елементарних математичних задач: «так»-42%, «ні»- 15%, «частково»-43%.

Тому вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні та його мотивації. Адже без просторового практичного орієнтування дитини в просторі неможливе формування просторових уявлень та понять.

Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:

- пізнавальна діяльність дошкільників як складний, багатоаспектний процес, що проходить у двох основних формах – навчально-пізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога.

-  найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля.

Освітній напрямок БКДО  «Мовлення дитини»

Освітній напрямок «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.

Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей.

Аналіз цільових спостережень за освітнім процесом дошкільного закладу дає підстави стверджувати, що в системі дошкілля дещо спрощені уявлення про розвивальне середовище для формування мисленнєвих операцій відбувається при тісному взаємозв’язку мислення і мовлення.

Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.

В результаті дослідження виявлено, що майже 69% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 6% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 12% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів.

Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м’яких звуків, то лише половина дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням не повної готовності до навчання грамоти (читання і письма) у школі.

У групі визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%).

Спілкування з однолітками створює в дітей досвід самоствердження, відстоювання і захисту своїх досягнень, вчить сприймати інших не просто як «об’єкт», що знаходиться поряд, а як таку ж цінність, як вони самі – зі своїми здібностями, інтересами, вміннями.

Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника. Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань.

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково – 31%.

Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 61% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. Нажаль, 9% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій.

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку  «Мовлення дитини»

Вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

Рекомендації. Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. В зв’язку з цим необхідно:

• підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
•  щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;
• чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
• закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяльності;
• використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
• підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
• уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мовлення;
• сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками – запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоювати думки;
• залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оцінювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
• пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей.

Освітній напрямок БКДО «Дитина у природному довкіллі»

З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу підкреслимо важливість базових компетенцій щодо розвитку способів пізнання та відображення дитиною світу.

Набуття природничо - екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі».

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи. Згідно з результатами спостереження, більша половина старших дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 75% дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку

«Дитина у природному довкіллі»

Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітнього напрямку «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні.

Рекомендації. Проаналізувавши результати проведеної роботи, визначено основні поради для вихователів:

• формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу;
• стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об’єктів та явищ;
• розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
•  частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.

Освітня лінія БКДО «Дитина у світі культури»

Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.

Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного віку. За результатами тестування, 76% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.

Пізнавальний інтерес до мистецтва, за результатами тестування, виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, зазначено як одне з домінуючих компетентностей (73%). Схильність до переймання духовного потенціалу мистецького твору у власний досвід, виховуючи в собі риси улюблених персонажів, було виявлено у 65% вихованців.

Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв’язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. Разом з вираженням думки образне зв’язне мовлення відображає відчуття, емоційні й естетичні переживання дошкільнят.

Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості.

В результаті дослідження виявлено, що лише у половини (57%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (36%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.

Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.

На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 37% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури .

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку «Дитина у світі культури»

Низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.

На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство. Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.

Поряд з цим, необхідно активізувати роботу над виявленими недоліками та проблемами. 

Рекомендації  вихователям за узагальненими результатами моніторингового дослідження:

• провести обстеження дітей, які не відвідували заклад дошкільної освіти, відповідно до результатів спланувати індивідуальну роботу з ними;
• систематично реалізовувати сплановану індивідуальну роботу з дітьми (низького, середнього рівня), застосовувати до них більш диференційований підхід;
• прямувати освітній процес на досягнення соціально-закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості,навченості та вихованості  дитини);
• забезпечити виконання вимог до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь  і  навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відповідно до освітніх ліній.

Освітня лінія «Особистість дитини»

• створювати сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дітей в ЗДО (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
• формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
• варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: корекційна  гімнастика, дихальна гімнастика,  психогімнастика;
• залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування (арт-терапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

• ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
• глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості поведінки дошкільників;
• докорінно змінити свою позицію відносно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;
• схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
• всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

Освітній напрямок «Дитина у природному довкіллі»

• формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей;
• тимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ;
• розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
• частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.

Освітній напрямок «Дитина у світі культури»

• прияти забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку;
• схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
• моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування.

Освітній напрямок «Гра дитини»

• створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
• сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
• задовольняти потребу в ігрових діях;
• допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
• стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки;
• створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення.

Освітній напрямок «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

• використовувати методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників;
• націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;
• збагачувати досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
• підтримувати заплановану діяльність елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на індивідуальний життєвий досвід;
• надавати дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися - не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації;
• готувати дітей до самостійних творчих пошуків.

Освітній напрямок «Мовлення дитини»

• підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
• щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;
• чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
• закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяльності;
• використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
• підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
• уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мовлення;
• прияти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками - запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоювати думки;
• залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оцінювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
• пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей.

Вихователь – методист                                                     Т.В.Удовиченко