A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Липоводолинський заклад дошкільної освіти ''Веселка'' Липоводолинської селищної ради Сумської області

Рекомендуємо батькам

Консультація для батьків

 «Як навчити дітей здоровому способу життя»

З давніх - давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.

Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.

У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Відтак, постає низка питань. Як ефективніше виконати ці завдання? З чого почати? Де дістати необхідну інформацію?

Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.

Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Освітня робота в ЗДО планується так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.

Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.

Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.

Як зазначив К.Д.Ушинський, дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.

Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.

Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.

Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:

  • забезпечити дітям здоровий спосіб життя;
  • оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;
  • розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я” (власне тіло та його функціонування, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).

Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.

Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.

Консультація - інструктаж для батьків:

Як правильно харчувати дошкільників?

Раціональне харчування є одним з найважливіших факторів, що забезпечують нормальний потік процесів росту і розвитку дитини, стійкість до впливу несприятливих умов, високий функціональний рівень провідних систем організму.   Організація харчування дітей у дитячому садку повинна поєднуватися з правильним харчуванням дитини в сім'ї (вдома). Батькам дітей потрібно прагнути до того, щоб харчування поза дитячим садочком доповнювало раціон, одержаний у дошкільному закладі. У нашому дошкільному закладі щоденно вивішуємо меню для того, щоб батьки мали повну інформацію, які страви та продукти отримала їх дитина протягом дня у дитячому садку.

На вечерю в домашньому раціоні рекомендуються продукти, які дитина не отримала в дитячому саду. В нашому дошкільному закладі ми проводимо з батьками вихованців бесіди, намагаємося переконати батьків у тому, щоб вранці, до відправлення своєї дитини в дитячий сад, його не годували, тому що це порушує режим харчування дошкільника, призводить до зниження його апетиту, в такому випадку дитина погано снідає в групі. Однак, якщо дитину доводиться приводити в дитячий сад рано, тоді її можна вдома дати сік або  фрукти. Такі рекомендації ми даємо всім батькам.  

Велика увага приділяється питанню адаптації дітей до дитячого садка. При цьому звертаємо особливу увагу на харчування дитини в період адаптації. Перехід дитини від домашнього виховання до виховання в дитячому колективі майже завжди супроводжується певними психологічними труднощами.  Часто в цей час знижується у дітей апетит, порушується сон, іноді спостерігаються невротичні реакції, знижується загальна опірність до захворювань. Правильна організація харчування в цей час має велике значення і допомагає дитині легше адаптуватися в колективі.

Перед приходом в дитячий садок батькам рекомендується наблизити режим харчування і склад раціону до умов дитячого колективу, привчити його до тих страв, які найчастіше дають в дитячому саду, особливо якщо вдома він їх не отримував. Якщо дитина не вміє або не хоче, їсти самостійно, перший час вихователі його годують. Якщо дитина відмовляється від їжі, ні в якому разі не можна годувати його насильно. Це ще більше посилить негативне ставлення  дитини до колективу і  до садка. Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.

Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед, це основний пластичний матеріал, що йде на побудову клітин, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.

Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використовувати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може призвести до ожиріння.

Вуглеводи - головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

Мінеральні речовини, що входять до складу харчових  продуктів, діляться на макроелементи (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення у харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна  дія. Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В). Для чого потрібні вітаміни Вітамін А потрібний для здорової шкіри й волосся, росту кісток і розвитку зубів, гарного зору. Вітамін С бере участь в утворенні енергії в клітинах, допомагає організму боротися з інфекціями. Вітамін D допомагає росту й формуванню кісток та зубів (особливо в дитячому віці). Продукти, багаті на вітаміни: Вітамін А - печінка, яйця, молоко й молочні продукти, темно-зелені й жовтогарячі овочі, фрукти і ягоди (морква, обліпиха, абрикоси, гарбуз, цитрусові). Вітамін C - яблука, смородина, шипшина, цитрусові, аґрус, капуста, картопля, перець, помідори, полуниця, салат. Вітамін D - масло, молоко, жовтки яєць, морський окунь.

Вода - необхідна складова частина раціону, вона входить до складу клітин і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей  дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок і серця.

Як правильно підібрати їжу.

Харчові продукти повинні містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини. При кожному прийомі їжі варто вживати продукти із всіх чотирьох груп. Кількість їжі повинна бути достатньою. Не слід переїдати. Необхідно уникати штучних напоїв. Їжа повинна бути якісною і свіжою.

«Як не треба годувати дитину»

6 великих та обов'язкових «ні»:

1. Не примушувати. Зрозуміємо і запам'ятаємо: харчове насильство - одне з найстрашніших насильств над організмом і особистістю, яке приносить шкоду і фізичну, і психічну. Якщо дитина не хоче їсти, значить, їй в даний момент їсти не потрібно! Якщо не хоче їсти тільки щось визначене, значить, не потрібно саме цього! Ніякого примусу в їжі! Ніякого відгодовування! Дитина - не сільськогосподарська тварина. Їжа, рівнозначна лікам (морква, лимон, яблуко, цибуля, молоко і т. п. - за порадою з лікарем), може пропонуватися більш наполегливо, однак тільки таким чином, щоб не викликати неприємних емоцій. Винайдіть ігровий привід, покажіть приклад, яскраво і весело умовте. Однак, при активному небажанні, відразі - не наполягайте і не повторюйте пропозицій. Відсутність апетиту при хворобі є знак, що організм  потребує  внутрішнього очищення, сам хоче поголодувати.

2. Не нав'язуйте.  Насильство в м'якій формі: вмовляння, переконання, наполегливі повторні пропозиції... Припиніть, і ніколи більше так не робіть!

3. Не догоджайте.  Нічого більше запланованого. Різноманітність - так, по можливості, але ніяких надмірностей. Ніяких харчових винагород, ніяких морожених, тістечок, цукерок і шоколадок за хорошу поведінку або зроблені уроки, тим більше за з'їдений проти бажання сніданок. Їжа - не засіб домогтися слухняності, не засіб насолоди; їжа - засіб жити. Здорове задоволення від їжі, звичайно, необхідне, але воно повинно відбуватися тільки від здорового апетиту. Вашими цукерками ви досягнете тільки розбещеності і перекручення смаку, так само як і порушення обміну речовин.

4. Не квапте.  «Їж швидше! Ну що ти возишся?! А ну, хто швидше з'їсть?!. Їжа - не гасіння пожежі. Темп їжі - справа суто особиста. Поспіх в їжі завжди шкідливий. Якщо доводиться поспішати  кудись, то нехай краще дитина не доїсть, ніж у метушні і паніці проковтне ще один недожованний шматок.

5. Не відволікайте. Поки дитина їсть, телевізор повинен бути вимкнений, а нова іграшка прихована. Однак якщо дитина відволікається від їжі сама, не протестуйте і не підганяйте: значить, не голодна. Не потурати, але зрозуміти. Всі діти різні. Є діти зі своєрідними харчовими забаганками. Переважна більшість цих забаганок нешкідливі і можуть бути задоволені, проте деякі маленькі гурмани не проти часом закусити і сірниками, і чимось ще. Як правило, подібні ексцеси пов'язані з якимось порушенням обміну або якоюсь тимчасовою хімічною недостатністю (їдять крейду - організм просить кальцію). Порадьтеся з лікарем, постарайтеся розібратися, в чому справа. Зрозуміло, не можна дозволити дитині їсти, що попало і в якій завгодно кількості (наприклад, необмежені дози варення або морозива). Не повинно бути харчових примусів, але повинні бути харчові заборони, особливо при діатезах і алергії. Дотримання всіх інших «ні» позбавить вас від безлічі додаткових проблем.

6.  Не турбуватися і не турбувати.  Ніякої тривоги, ніякого занепокоєння з приводу того, чи поїла дитина вчасно і скільки. Стежте тільки за якістю їжі. Не приставайте, не запитуйте малюка: «Ти поїв? Хочеш їсти?». Нехай попросить, нехай зажадає сам, коли захоче, так буде правильно - так, тільки так! А як же годувати? Дуже просто. Якийсь час їжа повинна бути в межах досяжності, на очах у дитини.  Ви можете повідомити дитині, що сніданок, обід чи вечеря готова, запропонувати поїсти - все, більш нічого. Їжа перед тобою: їж, якщо хочеш. І звичайно ж, подавайте здоровий приклад.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора